Пишу, як відсуваю. Ангеліна

Субота для мене завжди про підсумки. Не про плани, не про гонку, а про тихий внутрішній окей. Я довго шукала місце, де мені буде комфортно працювати. Переїзди мене виснажують. Мабуть, через 22-й piк. Тоді будь-яка зміна місця відчувалась як втеча. Цього тижня я зрозуміла, що мені добре на Берестейській. Не ідеально, не казково, але спокійно. А коли мені спокійно, я інакше торкаюсь людей. Без напруги в руках, без суєти в голові. Я люблю закінчувати тиждень м’яко. Запрошую на масаж. Хочу, щоб ти просто ліг і дозволив собі нічого не тримати))) Я торкатимусь там, де давно хочеться тепла і уваги. Повільно. Глибоко. З фіналом, після якого не хочеться одразу вставати.