Масаж, субота, кінець січня

Сьогодні субота. Той день, коли ніби всередині щось нарешті стає на свої місця. Я не люблю переїзди. Після 22-го в мене на них алергія. Київ тоді здавався чужим і холодним, я реально боялась, що тут на мене чекає. Думаю, багато хто з вас тоді теж ловив це відчуття невідомості. Цього тижня я подивилась дві різні квартири на Берестейській. Новобудова і старий будинок. В обох було щось своє. Але я зрозуміла, де мені спокійно дихати. Тут мені добре. І це відчуття стабільності дуже заспокоює. Тому завершувати робочий тиждень хочу на видиху. Без метушні. Запрошую на масаж. Я люблю торкатися повільно, уважно, там, де давно хочеться, щоб торкалася гарна незнайомка. Без поспіху і без механіки. Просто чуттєво.