Я люблю, коли між нами немає нічого зайвого. Жодного шару тканини, жодних бар’єрів. Лише твоє тіло і мої руки. Це красиво, відверто і, чесно кажучи, по-дорослому. У такі моменти я відчуваю себе трохи художницею. Моя кисть - це тепла олія, а твоє тіло - полотно. І я пишу на ньому картину, яка оживає у твоїх відчуттях. Ти лежиш спокійний, відкритий. Спершу в тобі ще є напруга - звичка ховатися, прикриватися, контролювати. А потім я бачу, як ти здаєшся, довіряєш. І саме тоді починається щось особливе. Твої м’язи м’яко відгукуються на кожен дотик. Подих стає глибшим. А в голові зникає все, крім одного - я поруч. Я тут, щоб подарувати тобі цей момент безумовної відвертості. І знаєш, що найцікавіше? Ти вийдеш звідси не просто розслабленим, а наче очищеним від усіх зайвих тягарів, які всі - в наших головах.